кат (нав

1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];

2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;

3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;

4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.

* * *

1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

2) част. ні

3) в знач. союза ні

4) в знач. сущ. нема́є, нема́

чемодан поставить кровать чамадонро ба зери кат мондан; положить поставить стекло ба таги шиша гузоштан; смотреть под ноги ба таги пой нигоҳ кардан // дар зери…, дар таги…; идти поставить дождем дар зери борон рафтан // (снизу) аз, аз зери…; взять под руку аз зери бағал гирифтан; срубить поставить корень аз реша буридан

2. с вин. (с глаголами «взять», «отдать», «попасть» и т. п.) ба (дар) зери…, ба; взять поставить контроль ба зери назорат гирифтан; взять поставить свою защиту дар зери ҳимояти худ гирифтан; отдать поставить суд ба суд додан, ба маҳкама супурдан; подпасть поставить чё-л. влияние ба (дар) зери таъсири касе афтидан

3. с вин. (указывает место,ккоторому направляется кто-л.) ба атрофи…, ба музофотӣ…; уехать на лето поставить Москву дар тобистон ба музофоти Москва рафтан

4. с вин. (накануне, перед чем-л.) дар арафаи…, бегоҳи…, [дар] шаби…; қариби…, дар қарибии…, наздики…, дар дами…; поставить праздник дар арафаи ид, бегоҳи ид; в ночь поставить Новый год дар шаби Соли Нав; поставить утро қариби саҳар; поставить вечер дар қарибии шом // (о возрасте) ба таги…; ему поставить сорок синнаш ба таги чил рафт

5. с вин. (в сопровождении чего-л.) дар [зери], бо, ҳамроҳи…; поставить звуки музыки дар зери садои мусиқй; писать поставить диктовку бо дикта навиштан; гуфтаҳои касеро навиштан; поставить аплодисменты бо чапакзанӣ о. с вин. (указывает назначение предмета) барои; банка поставить варенье зарфи мураббо; отвести участок поставить сад барои боғ замин ҷудо кардан

7. с вин. (наподобие) монанди…, мисли…, …монанд, …барин; шуба поставить котик пӯстини пӯсташ ба пӯсти гурбаи обӣ монанд; отделать поставить мрамор ба мармар монанд кардан, худи мармар барин кардан; шкаф поставить красное дерево ҷевони чӯбаш аъломонанд // (с глаголами «стричь», «подстригать» и т. п.) монанди…, …барин; бо; подстричь поставить мальчика мӯйсарро аз они писарбача барин карда гирондан; остричь поставить машинку мошин[ка] катӣ гирондан, бо мошин[ка] тахт кунондан

8. с вин. (в обмен на ручательство) бо; дать деньги поставить расписку пулро бо дастхат додан; отпустить поставить честное слово бо қавли виҷдон сар додан, ба лафзаш (ба қавлаш) бовар карда сар додан

9. с тв. (на вопрос «где») дар зери…, дар таги…; поставить столом дар зери миз; поставить навесом дар таги айвон; поставить дождём дар таги борон; поставить огнём противника дар зери оташи душман

10. с тв. (указывает состояние, в котором кто-что-л. находится) дар зери:.., дар таҳти…; ба туфайли…, ба шарофати…; поставить охраной закона дар таҳти ҳимояи қонун; поставить игом самодержавия дар зери юғи истибдод; поставить присмотром кого-л. дар таҳти назорати касе // в сочет.: поставить замком, поставить ключом қулф карда; держать поставить замком (ключом) қулф карда мондан 11, о тв. (вследствие) бо, дар натиҷаи…, дар зери…; сделатьчто-л. поставить угрозой кореро дар натиҷаи таҳдид кардан; поставить впечатлением концерта дар зери таассуроти концерт; поставить действием тепла аз (дар зери) таъсири гармӣ

12. с тв. (около) дар наздикии…, назди…; дар музофоти…; жить поставить Москвой дар наздикии Москва зиндагӣ кардан

13. с тв. (ука-зывает цель, назначение чего-л.) барои; поле поставить картофелем замин барои коштани картошка, замини картошкакорй

14. с тв. (указывает характерный признак) бо, зери…, дор, «гӣ; дом поставить железной крышей хонаи бомаш аз тунука, хонаи тунукапӯш; судно поставить советским флагом киштии зери байрақи советӣ, киштии байрақаш советӣ; писать поставить псевдонимом бо тахаллус навиштан

сов.

1. кого-что мондан, гузоштан; - стол в угол мизро дар гӯша мондан

2. кого-что гузоштан, ҷо ба ҷо кардан, мондан, ҷой додан; поставить машину в гараж мошинро дар гараж мондан

3. что ниҳодан, мондан, гузоштан; поставить компресс тарбанд мондан

4. что мондан, шинондан, сохтан, гузоштан; гузарондан, насб кардан; поставить: памятник ҳайкал гузоштан; поставить телефон телефон шинондан

5. что мондан, гузоштан; поставить запятую вергул гузош-тан

6. что ба роҳ мондан, ташкил (таъсис, барқарор) кардан;поставить работу корро ба роҳ мондан

7. что театр. ҳозир (таҳия) кардан, ба саҳна гузоштан; поставить драму драмаро ба саҳна гузоштан

8. кого таъин кардан, мондан; поставить нового сторожа қаровули нав таъин кардан

9. что пешниҳод кардан, арз (таклиф) кардан; поставить вопрос на голосование масъаларо ба овоз мондан

10. что додан, гузоштан; поставить глагол в повелительном наклонении ба феъл шакли сиғаи амрӣ додан

11. что (на кон) ба кимор мондан (гузош-тан) О поставить вверх ногами чаппагардон кардан; чаппа мондан; поставить крест 1) на чём-л. аз баҳри чизе баромадан, умед аз чизе кандан 2) на ком-л. аз касе дасту дилро шустан; \поставить на колени кого гардан фуроварондан, таслим кунондан; \поставить на кон что таваккал кардан; \поставить на [своё] место касеро ба ҷояш шинонда мондан; \поставить (поднять) на ноги 1) сиҳат кардан 2) тарбия кардан, ба воя расондан 3) фаъол кардан, ба кор даровардан 4) ба ҳаяҷон овардан; \поставить на попа рост (раппа--рост) мондан; \поставить на широкую ногу нағз ташкил кардан, дуруст ба роҳ мондан

сов. таъмин кардан, мол супурдан, расондан, таҳвил додан

1) повинність (р. -ности), обов'язок (р. -зку). [Виконую свій службовий обов'язок]; см. Обязанность. Первым долгом - що-найперше, першим ділом;

2) (заём) борг, позика, позичка, винне (р. -ного), винувате (р. -того), (старый) залеглість (р. -лости). [Ніяк боргів не повиплачую. Що після батька зосталося, те за позички (позики) пішло (Грінч.). Я взяв у нього коня за винне, бо він позичав у мене гроші і хліб, та й конем віддав. Цей чоловік косить мені не за гроші, а за винувате, - позичав весною]. Часть непогашенных торговцу долгов - (провинц.) недонос (Вас.). В долг - позикою, боргом, на-борг, (чаще - набір), на віру, на-повір. Брать в долг - позичати, брати на-борг (чаще - набір), на-повір, боргувати. [Пішов чумак до жидівки боргувати мед-горілку]. Взятый в долг - борговий, позичений. Накупить в долг - набрати набір, на-борг. Давать, дать в долг - боргувати, поборгувати, позичати, позичити, визичати, визичити, вірити, повірити, навіряти, навірити, у позику давати. [Як станеш усім боргувати, то доведеться без сорочки ходити. Не вірять шинкарі горілки. Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє]. Раздать в долг - зборгувати, понавіряти, порозпозичати. [Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма. Людям багато понавіряв (порозпозичав), як-би то всі повіддавали]. Погашать, погасить, заплатить долг - поплатити (покрити) борги, виплачуватися, (сов.) виплатитися (з боргів). Взыскать долг - виправити борг. Влезть в долги - заборгуватися, залізти в борги, загрузнути в боргах, втопитися в позиках. Он в долгу, как в шелку - він по шию в боргах; у боргах, як у реп'яхах; у його боргів більш як волосся на голові (в бороді). Не остаться в долгу - не занедбати (не попустити) свого, (зап.) віть за віть віддати. Отрабатывать за долг шитьём - відшивати кому що; пряденьем - відпрядати; косьбой - відкошувати; службой - відслужувати, и т. д. [Ваші два карбованці я вам відпряду].

* * *

1) ( обязанность) обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ності

2) ( взятое взаймы) борг, -у

нрч. навикот, наввирле. Глаза -кат - очі наввирле, банькаті (вирлаті) очі. Рукава - кат - рукава навикот, рукава з закаврашами.

* * *

нрч. и знати и не знать, невідомо, невідь и (диал.) невіть, (пренебр.) бо-зна, ка-зна, кат-зна, чорт-зна, чорт-відь. -весть кто, что, какой, куда и т. п. - не знати[ь] (не зна-) хто, що, який, куди, невід[т]ь -хто, -що, -який, -куди, (пренебр.) бо-зна (ка-зна, кат-зна и т. п.) -хто, -що, -який, -куди; аби-хто, аби-що, аби-який, аби-куди и т. п. [Навів на гулянку не знати кого (Н.-Лев.). Та годі бо, верзе не знати що! (Гоголь). Не знати чим підперезаний (Квітка). Заберуться не знати куди та й видирайся до них! (Васильч.). Що вам з того прийде, як будете по-якомусь там, невідь-якому знати (чужі мови)? (Л. Укр.). Бур'ян, - таке невідь- що! (Борз.). Тільки язиком чорт-зна-що верзете (Н.-Лев.). Мов заяць той, полохається аби- чого (Коцюб.)].

* * *